[Бельчатина]

шановні мої філологи та інші зацікавлені україномовні постійні читачі! Нарешті сталося диво, і я написала віршик. Та ще й не просто так, а українською мовою! Я дуже хотіла, дуже чекала цієї миті, і от вона настала. Рими підбирати було значно важче, ніж російською, словниковий запас все-таки недостатній, але філфак і книжки українською мені допоможуть А поки що от, дебют! Кидайте капці. Це я тут "тіпа соврємєнний поет", і не знаю, що таке розмір. Це навмисне

Він не говорить про вічне кохання,
про свій ідеал, з яким на сто вісімнадцять відсотків я співпадаю,
про те, що завджи буде поруч, до гробової дошки,
що зі мною він ніби потрапив до раю,
про те, що в душі його розцвіли волошки.
Він не говорить про те, що не може без мене жити,
про те, що тепер ми єдина сполука.
Не пише віршів. І не дарує квіти.
Він просто міцно тримає мене за руку.

@темы: слово к слову

Comments

[MIRACLEinFEATHERS]

оо! ось воно як)

[Бельчатина]

як? )

[Mina Fushigi]

цікаво, цікаво) без розміру теж непогано вийшло)

[MIRACLEinFEATHERS]

а ось сама не знаю. воно таке своєрідне. дуже відчуваються твої старання. я хочу сказати, що видно, що ти над ним саме працювали, а не що він у тебе написався так просто.

[Бельчатина]

MIRACLEinFEATHERS, я люблю легкість у віршах. Угу... ну добре, воно, мабуть, з досвідом прийде )
Mina Fushigi,

[MIRACLEinFEATHERS]

звичайно!