Закрой глаза и смотри
шановні мої філологи та інші зацікавлені україномовні постійні читачі! Нарешті сталося диво, і я написала віршик. Та ще й не просто так, а українською мовою! Я дуже хотіла, дуже чекала цієї миті, і от вона настала. Рими підбирати було значно важче, ніж російською, словниковий запас все-таки недостатній, але філфак і книжки українською мені допоможуть 
А поки що от, дебют! Кидайте капці. Це я тут "тіпа соврємєнний поет", і не знаю, що таке розмір. Це навмисне
Він не говорить про вічне кохання,
про свій ідеал, з яким на сто вісімнадцять відсотків я співпадаю,
про те, що завджи буде поруч, до гробової дошки,
що зі мною він ніби потрапив до раю,
про те, що в душі його розцвіли волошки.
Він не говорить про те, що не може без мене жити,
про те, що тепер ми єдина сполука.
Не пише віршів. І не дарує квіти.
Він просто міцно тримає мене за руку.
А поки що от, дебют! Кидайте капці. Це я тут "тіпа соврємєнний поет", і не знаю, що таке розмір. Це навмисне Він не говорить про вічне кохання,
про свій ідеал, з яким на сто вісімнадцять відсотків я співпадаю,
про те, що завджи буде поруч, до гробової дошки,
що зі мною він ніби потрапив до раю,
про те, що в душі його розцвіли волошки.
Він не говорить про те, що не може без мене жити,
про те, що тепер ми єдина сполука.
Не пише віршів. І не дарує квіти.
Він просто міцно тримає мене за руку.
А не купила, потому что похожие у меня уже есть, так что было бы вже занадто. Но в угоду этому проснувшемуся неформальчику приобрела такое:
